Я, мой Бог, принадлежу Тебе,
Жизнь моя сегодня на земле, а завтра где?
Куда Ты меня поместишь?
А вдруг Ты меня удивишь?
А вдруг, я в аду буду тлеть,
И с дьяволом вместе гореть?
*****
Я искренне Бог, не хочу
В слепую, так жить, как хочу,
Я искренне Бог, молюсь,
Я верю, что я изменюсь.
Буду воевать за Тебя,
Против того, кто вчера,
Вчера еще, был моим богом,
И сделал меня бесов домом.
И я обращаюсь к Тебе,
Помажь, на служение, где?
Где мое место в строю?
Я рвусь, я стремлюсь, я горю.
Хочу я подвиг совершить для Тебя,
Хочу сделать себе новое «я»,
Хочу имидж изменить я свой,
Боже, сдаюсь, я навеки Твой.
Андрей Берлиз,
Павлоград,Украина
Посещаю церковь "Новое поколение". Люблю Господа, люблю людей, люблю жизнь... e-mail автора:desingeras@gmail.com
Прочитано 5094 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
